Я дещо зрозумів на днях,
Нами керує страх!
Ми тихенько сидимо у селах чи в містах.
Ми бачили краще життя поки лише у снах,
І дякуєм лише тоді, коли вже їде дах.
Я надіюсь, ти правильно зрозумієш,
Ми ніби дочекалися приходу пандемії.
Ти, сидячи із дому, написав коментаря,
«Я також дякую лікарям»
Так от, мені раптом стало страшно,
Ми сприймаємо біду, ніби вона вчорашня.
Ми забули про солдатів, ніби вони не наші,
І нажаль згадаємо про них, коли вже будем в Раші.
Хтось скаже: «Він на темі спекулює!
Якщо він такий мудрий, чого на фронті не воює?»
Нема змісту щось казати, якшо ніхто не чує!
Просто дякую ВАМ хлопці, що син мирно ночує!
Аби не пропустити жодного оновлення від ранкового шоу "Хеппі Ранок" - підпишіться на наш подкаст і автоматично отримуйте всі нові записи рубрик на свій смартфон, планшет чи комп'ютер.