Що обрати: парфуми, парфумовану чи туалетну воду

Щоб розуміти різницю між ароматами, потрібно розібратися в їхній класифікації та складі. Отже, чому одна й та сама композиція трапляється у вигляді парфумів, парфумованої і туалетної води? І чим, окрім вартості, вони розрізняються.

Різновиди ароматів

Градація сучасної парфумерії має такий вигляд:

• парфуми — Parfum, Perfume;
• парфумована вода — Eau De Parfum (EDP);
• туалетна вода — Eau De Toilette (EDT);
• одеколон — Eau De Cologne (EDC).

Усі ці продукти складаються зі спирту, води, іноді барвників та парфумерної композиції на основі ароматних спиртів, ефірних олій, натуральних чи синтетичних запашних речовин. Винятком є ​​безспиртові олійні парфуми та монокомпонентні аромати Escentric Molecules, створені з однієї молекули. На https://eva.ua/217/parfjumerija/ можна ознайомитися з усіма видами.



Від чого залежить стійкість

Аромати розрізняються концентрацією парфумерних есенцій, міцністю базових спиртів і, як наслідок, стійкістю. Відповідно до європейських стандартів прийнято такі пропорції в парфумерній продукції.

• Парфуми — від 96 % спирту та 15–30 % запашних речовин. Стійкість — 6–7 годин.
• Парфумована вода — від 90 % спирту та 10–20 % запашних речовин. Стійкість — 4–5 годин.
• Туалетна вода — 80–90 % спирту та 4–10 % запашних речовин. Стійкість — 2,5–3 години.
• Одеколон — 70 % спирту та 3–5 % запашних речовин. Стійкість — 1,5–2 години.

Залежно від насиченості парфуми на олійній основі можуть протриматися від 6 до 24 годин на шкірі, та до 10 днів — на одязі. Також на стійкість впливає тип та чистота шкіри, інтенсивність роботи потових та сальних залоз.



Піраміда композиції

Перші згадки про ольфакторні піраміди датуються 19 століттям, коли з розвитком парфумерії моноаромати змінилися складнішими формулами. Незабаром з’явилася теорія про піраміди, яка допомагає скласти ідеальну композицію та припустити, як запах змінюватиметься через деякий час після нанесення. Концепція заснована на вивченні швидкості випаровування різних есенцій та олій.

Піраміди більшості ароматів поділяються на три ступені:

• Верхні ноти (старт) — перше, що відчуває людина після нанесення. Вони миттєво розкриваються та задають тон звучання протягом перших 10–20 хвилин. Зазвичай початкові ноти становлять близько 20 % парфумерної композиції.
• Центральні ноти (серце) — з’являються після випаровування перших акордів. Вони відбивають основний характер аромату. Нерідко саме в середину піраміди парфумери вміщують провідні ноти, на честь яких названі парфуми.
• Базові ноти (шлейф) — становлять 40–50 % парфумерної композиції та відповідають за стійкий «післясмак» аромату. Змішуючись із «серцевими», вони розкривають всю повноту запаху та залишаються на шкірі довше за інші ноти.

Бувають «суцільні» піраміди без рівнів, де ноти йдуть одна за одною. У таких одні акорди звучать виразно, а інші відіграють роль фону.



Класифікація запахів

Підбирати собі парфумерію легше, якщо орієнтуватися в її класифікації. У 1990 році Французький парфумерний комітет запропонував систему запахів із семи великих груп. З того часу й досі вона є фундаментом світової парфумерії.

• Цитрусові — основу складають ефірні олії, отримані з цедри апельсина, мандарина, танжерина, лимона та інших цитрусів.
• Квіткові — ніжні, часто солодкі акорди. Для створення використовують есенції, витягнуті з квітів: троянди, жасмину, фіалки, лілії. Деякі ноти, наприклад, півонію, створюють штучно, тому що отримати есенцію з квітки неможливо.
• Деревні — їх роблять з ефірних олій порід деревини: кедра, сандала, ветиверу. М’які, але насичені ноти часто фігурують в унісекс-ароматах.
• Східні — пряні, теплі, солодкуваті акорди з відтінками спецій та екзотики. Для них характерні ноти амбри, кориці, гвоздики, коріандру, мускусу.
• Шкіряні — порівняно невелика група, що складається з сухих терпких запахів з «присмаком» прянощів, рослинних та анімалістичних нюансів.
• Шипрові — аромати з м’яким відтінком моху, що росте на дубах Кіпру. Найчастіше його доповнюють ноти ладану, сандалу, пачулів, бергамота.
• Фужерні — складні, яскраво виражені запахи з акордами папороті, лісового моху, кумарину, лаванди та лугових трав.

Ця класифікація умовна. Сьогодні більшість ароматів — змішані та належать відразу до кількох груп. Більш того, вже існують інші: альдегідні, акватичні (свіжі ноти озону, огірка, дині), гурманські (карамель, шоколад, праліне), зелені.

Який аромат обрати

Крім концентрації речовин, на стійкість впливають самі компоненти. Східні та деревні ноти стійкіші у порівнянні з рештою. Квіткові, водні, цитрусові запахи — переважно літні та у прохолоді розкриваються погано. Для осені та зими ідеально підходять орієнтальні, гурманські, деревні та фруктові. Причому парфумовану та туалетну воду краще використовувати вдень, а парфуми, як інтенсивніші та щільніші, для вечірніх заходів.

Передбачити, як аромат поведеться на шкірі, складно, особливо якщо нічого подібного ви до цього не пробували. Перед покупкою спочатку тестуйте композиції на блотерах, а потім ті, що сподобалися — на собі. Основна нота з’являється через кілька годин.

Аромати доповнюють імідж, формують враження, можуть відштовхувати чи, навпаки, сприяти приємному спілкуванню. Обирати їх варто так само ретельно, як і одяг.

Партнерський матеріал