День Віри, Надії, Любові та Софії: «бабські іменини»

30 вересня в календарі є церковним та народним святом, яке нагадує 8 березня. Легенда розповідає про вдову та її доньок, які жили в Римі у II столітті - в часи переслідувань християн. Юні дівчата навіть під тортурами не відмовились від віри, як і їхня матуся. Тому всі вони вважаються мученицями та святими. 

Перші згадки про святу родину відносяться до VII століття, тому деякі теологи вважають їх персоніфікацією християнських чеснот, а не реальними особистостями. Але церква дуже поважає цих святих. За часів Речі Посполитої зображення святої Софії з трьома доньками було на гербі Київської католицької єпископії. А Софійський собор, або Софія Київська — один з перших християнських храмів в Києві та визначна пам'ятка історії та архітектури України.



Як і багато інших релігійних свят, День Віри, Надії, Любові та Софії має свої традиції та прикмети. 30 вересня багато жінок відзначають свої іменини, оскільки ці імена досить популярні (ім’я матері залишилося грецьким, а інші перекладені). Через це наші предки вигадали спільне свято й назвали його «Вселенські бабські іменини», коли вітали з днем янгола всіх жінок. Іменини святкували зазвичай три дні, прославляючи материнську мудрість і жіночі чесноти - віру, надію та любов.

30 вересня жінкам не можна було нічого робити по дому. Також у цей день не варто було влаштовувати ніяких свят, а проводити вінчання та весілля взагалі заборонялось. Зате саме в цей день традиційно сватались, а на Покрову вже грали весілля. Тож, якщо ви збирались зробити пропозицію – сьогодні той самий день.

Нагадуємо також, що триває непростий період ретроградного Меркурія.