Традиційно з наближенням 31 грудня в будинках, на площах міст, в торгових центрах та адміністративних будівлях встановлюють ялинку та прикрашають її різноманітними іграшками. Вони сьогодні доступні у великому різноманітті, різного розміру та кольору. Проте так було не завжди. Новорічні іграшки мають цікаву та незвичайну історію, про основні факти з якої розповімо просто зараз.
Коли виникла традиція прикрашати ялинку
Першими почали прикрашати будинки перед новим роком жителі європейських країн. Сталося це ще в середньовіччя. Використовували тоді для цього гілки ялинок, піхт, сосон, щоб наповнити будинки ароматом ефірних олій. Проте влада забороняла такі дії, вважаючи їх язичницькими традиціями. Проте як не боролася католицька церква, а викорінити звичку прикрашати домівки так і не вийшло.
Навпаки, дуже скоро, в XVI столітті зародилася і отримала широке розповсюдження традиція прикрашати будинки вже не гілками, а цілими деревцями сосон та ялинок. Тоді ж почали їх декорувати, використовуючи підручні матеріали, а саме деревце отримало назву Christmas tree. Так новорічні ялинки в країнах Заходу називаються і дотепер. І до речі, там ця традиція перш за все асоціюється з Різдвом.
Перші новорічні іграшки: що вони означали
В часи, коли почали перед новорічними святами встановлювати в домівках ялинки, спеціальних прикрас ще не існувало. Але це не заважало людям прикрашати деревця. На той час використовували підручні матеріали, причому «іграшки» мали релігійний сенс:
- яблука. Вони на ялинці символізували заборонений плід, який зірвала Єва;
- зірка на верхівці – це був на той час символ Вифлеємської зірки. До речі, такі іграшки популярні і досі по всьому світові, а в радянський період в нашій країні вони були замінені на червону зірку;
- свічки, які запалювали в найбільш урочистий момент. Зараз їх замінили на електричні гірлянди;
- солодкі вафлі – символ прісних хлібів, які використовуються в церкві для причастя.
Також використовували в якості прикрас горіхи, ялинкові шишки, яєчну шкаралупу. Так тривало до початку XVIII ст. коли почали виготовляти вже промислові прикраси.
«Батьківщина» новорічних іграшок
На початку XVIII ст. почали з'являтися перші ялинкові прикраси. Виготовляли на той час їх з латуні, використовуючи карбування. Здебільшого це були казкові феї, янголи. Потім вже почали карбувати зірочки, виготовляти квіти з паперу та різну мішуру. А от
новорічні іграшки в тому вигляді, в якому ми звикли їх бачити, тобто кульки, почали виготовляти трохи пізніше.
Перше виробництво їх було налагоджене в Тюрінгії, в містечку Лауша. Але на відміну від сучасних, тоді перші іграшки не були настільки крихкими та легкими. Вони були виготовлені з важкого скла (кольорового і прозорого), а дзеркальний блиск їм придавали за рахунок покриття тонким шаром свинцю. Зовні ці кульки були покриті блискітками. Звісно, їх виробництво було досить дорогим, тож і коштували такі прикраси не дешево, тому купити їм могли лише заможні люди.
Повністю технологія змінилася в 1867 році, коли відкрили газовий завод. На газових пальниках вдавалося сильніше розігріти рідку масу для виготовлення скла, за рахунок чого вона краще піддавалася обробці та видуву. З тих пір почали виготовляти більш тоненькі кульки, які були набагато легші (але і крихкіші).
Тоді ж перестали використовувати свинець для покриття та створення дзеркального ефекту. Замість нього почали застосовувати нітрат срібла. Поступово змінювався і асортимент фігурок. Почали з’являтися не лише кульки, а й інші вироби – янголятка, рибки, фрукти, силуети Санта Клауса тощо. В якості фарб для розпису використовували золотий та срібний пил.
Загалом завод в місті Лауша досить довгий час був єдиним виробником новорічних іграшок, і звідти вже вони експортувалися в інші країни. Лише в ХХ ст. почали випускати ялинкові прикраси в інших державах – США, Японії, Польщі, Богемії. Зараз же новорічні іграшки перестали бути чимось диковинним, вони доступні у великому різноманітті видів, різних форм та кольорів. Але те що ми бачимо на полицях магазинів – прямий наслідок справжньої еволюції звичайного яблука, яка тривала з років Середньовіччя. Вражає, чи не правда?
Інформація розміщена на правах реклами
